БАЮК ПЕТРО КСЕНОФОНТОВИЧ,
Герой Радянського Союзу, майор,
командир батальйону
Народився 12 січня 1920 року в селі Гальчинці Теофіпольського району. У 1937 році його обрали головою Гальчинецької сільської ради і одночасно секретарем комсомольської організації колгоспу імені Шевченка. 1940 року був призваний до лав Червоної армії. Але почалася війна і П.К. Баюк пішов на фронт. Воював з фашиста¬ми на Брянському і Центральному фронтах. В боях пройшов шлях від рядового до майора, командира стрілецького баталь¬йону.
П.К. Баюк проявив героїзм при форсуванні рік Дніпра і При¬п'яті. В районі міста Комарина Гомельської області 28 вересня 1943 року стрілецький батальйон, яким командував П.К. Баюк, переправився через Дніпро і зав'язав бій за село Верхні Жари. Сутичка була жорстокою. Противник кидався в контратаки, намагаючись скинути сміливців у Дніпро. Але піхотинці під умілим командуванням комбата мужньо тримали плацдарм. Своїми бойовими діями на плацдармі вони сприяли переправі інших підрозділів полку на правий берег Дніпра.
У жовтні 1943 року комбат П.К. Баюк проявив високу бойо¬ву майстерність і при форсуванні ще однієї перепони - - ріки Прип'ять. Його батальйон першим переправився на правий бе¬рег ріки, заглибився у ворожу оборону і щільним вогнем при¬крив лівий фланг дивізії, яка опинилася під загрозою. Дивізія виконала своє завдання. В цьому бою було знищено близько 150 фашистів, кілька танків, спалено два німецьких склади з боє¬припасами. П.К. Баюк особисто підбив ворожий танк.
Але не довелося славному сину України продовжити визво¬лення рідної землі. В жорстокому бою біля села Кошівки Чор¬нобильського району Київської області 5 жовтня 1943 року П.К. Баюк загинув смертю героя. Його поховано в м. Чорнобиль.
За мужність і героїзм в бою з переважаючими силами ворога Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року командиру батальйону 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії Петру Ксенофонтовичу Баюку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За бойові подвиги він нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоної Зірки і медаллю "За відвагу”. 1973 року в селі Гальчинці встановлено бюст герою.