ШУЛЯК ВАСИЛЬ КОРНІЙОВИЧ
Заслужений працівник сільського господарства України, народний депутат СРСР, голова Красилівської райдержадміністрації, академік
Василь Корнійович народився 8 лютого 1952 року в селі Лютарівка Теофіпольського району у працьовитій сім'ї колгоспника. Тут він навчався, тут проминули його дитячі і юнацькі роки. Його вабило село і він вибирає сільськогосподарську професію.
Після закінчення у 1970 році Шепетівського сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку В.К. Шуляк працював у рідному селі помічником головного бухгалтера колгоспу "Іскра" Теофіпольського району, а з червня 1973 по серпень 1974 року - головним бухгалтером Теофіпольського міжколгоспного комбікормового заводу.
В серпні 1974 року, коли йому виповнилося лише 22 роки, В.К. Шуляк обирається головою правління колгоспу ім. Калініна с. Строки Теофіпольського району. Це господарство було відсталим, тут одержували низькі врожаї, занедбаним було тваринництво. Молодий голова з великим ентузіазмом взявся за роботу, за піднесення економіки. За короткий строк в очолюваному ним господарстві значно зросла урожайність зернових і технічних культур, виробництво молока і м'яса. Валова продукція збільшилась у 2 рази, а рентабельність господарства підвищилась до 49,2 відсотка. Уже в перші роки головування В.К. Шуляк зарекомендував себе здібним керівником.
Одночасно з великою господарською діяльністю В.К. Шуляк наполегливо оволодіває економічними знаннями. Без відриву від виробництва він у 1976 році закінчив Українську сільськогосподарську академію і одержав спеціальність економіста.
У зв'язку з утворенням на базі колгоспу "Труд" села Ново-ставці міжгосподарського об'єднання по виробництву яловичини В.К. Шуляк за рекомендацією районного керівництва обирається головою цього господарства. Саме тут розкрився його талант керівника. Він багато сил та енергії приділяв впровадженню у виробництво передових методів господарювання, піднесення економіки.
Коли В.К. Шуляк прийняв колгосп "Труд", то тут урожайність становила: зернових культур 22 центнери з гектара, цукрових буряків менше 300 центнерів, м'яса продавали державі не більше 9 тисяч центнерів, надоювали менше 2000 кілограмів молока від корови. І ось чого досягнуто. Середньорічна врожайність зернових за три роки по колгоспу становила 52,4 центнера з гектара, цукрових буряків — 403 і картоплі — 177 центнерів. М'яса господарство виробляло на 100 гектарів сільгоспугідь по 700— 800 центнерів і продавало його державі 22—27 тисяч центнерів, молока стали надоювати від кожної корови понад 4 тисячі кілограмів. Реалізовано продукції в 1990 році на 7,7 млн. карбованців. Оплата праці трудівників села зросла удвічі.
Велику увагу В.К. Шуляк приділяв сільським промислам. У колгоспі стали діяти цегельний і асфальтний заводи, цехи по переробці фруктів і ягід, забійний і ковбасний цехи, цехи по виготовленню пам'ятників, декоративній обробці деревини, виготовлення щіток, піщаний кар'єр.
В.К. Шуляк дуже любить будівництво. У колгоспі він створив потужну будівельну організацію, укомплектував її хорошими спеціалістами, будівельними машинами, кранами і механізмами.
Завдяки його зусиллям у селах колгоспу збудовано двоповерхову середню школу, неповну середню школу з дитсадком, два дитячі садки, три фельдшерсько-акушерські пункти, будинок побуту, їдальню, готель, п’ятнадцятиквартирний житловий будинок для ветеранів війни і праці, більше двох десятків житлових будинків, стадіон, спортзал, лазню з плавальним басейном, ряд адміністративно-виробничих приміщень, АТС.
Усі три села колгоспу газифіковані, до кожної оселі підведено газ, водопровід, у квартирах селян змонтовано газо водяне опалення. Газифікацію сіл Василь Корнійович провів у стислі строки і першим у районі. Труби, газові котли і радіатори він збирав по всьому світу і завозив у колгосп. Газифіковувались сільські оселі майже без турбот їх жителів і без попередньої оплати, бо робилося це за рахунок фонду оплати праці. Люди були безмежно вдячні своєму голові за велику турботу про них.
Велику роботу В.К. Шуляк провів по благоустрою сіл. За кілька років були заасфальтовані усі дороги і вулиці сіл Ново-ставці, Коров'є і Кривовілька. На вулицях встановлені гарні металеві огорожі. Село Новоставці набрало вигляду благоустроєного містечка.
Під керівництвом В.К. Шуляка колгосп "Труд" села Новоставці вийшов у число кращих господарств області. Він багато разів заносився на обласну Дошку пошани, тричі одержував перехідний Червоний прапор обласних організацій, двічі - Міністерства сільського господарства УРСР і ЦК галузевої профспілки, а за успіхи у 1988 році нагороджений Червоним прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ та чималою грошовою премією. Колгосп заносився на Всесоюзну Дошку пошани на ВДНГ СРСР. В.К. Шуляка було нагороджено орденом "Знак Пошани", орденом Жовтневої революції. За значні виробничі досягнення, високі врожаї, особливо цукрових буряків, В.К. Шуляк щороку одержував від держави великі грошові премії.
Як розумного і талановитого керівника, трудівники колгоспу "Труд" у 1989 році висунули В.К. Шуляка кандидатом у народні депутати СРСР. Виборці Хмельницького національно-територіального виборчого округу № 61 з великою перевагою голосів обрали його депутатом Верховної Ради СРСР, хоч альтернативним кандидатом був знатний голова колгоспу ім. Леніна, село Летава Чемеровецького району.
Ставши депутатом СРСР, В.К. Шуляк розгорнув величезну депутатську діяльність. Його округом була вся область. Він виїжджав у справах до багатьох районів, колгоспів, підприємств, вів велике листування з виборцями, союзним і республіканським урядами, міністерствами, комітетами, главками тощо. Люди зверталися до нього з наболілих питань, за допомогою. І він кожному старався допомогти.
Велику допомогу він надавав колгоспам області в справі придбання техніки, будівельних матеріалів, в будівництві соціально-культурних закладів, доріг, газифікації сіл. Навіть важко перелічити всі добрі справи, які проводив народний депутат В.К. Шуляк у своєму виборчому окрузі.
Він часто виступав на сесіях обласної і районної рад народних депутатів, ставив перед союзним урядом питання про обмеження будівництва Хмельницької атомної електростанції із шести блоків до двох. У складі урядової комісії їздив у Францію, де вивчав досвід роботи атомних електростанцій. Там він ще раз переконався, що б блоків для Хмельницької АЕС, як планувалося Москвою, забагато. Але завершити будівництво другого блоку треба було. Якби це було зроблено своєчасно, то, мабуть, не відключали б селянам світло. Одночасно В.К Шуляк знайомився у Франції з сільськогосподарським виробництвом. Фермери там вирощують по 70—80 центнерів зернових і по 800— 900 центнерів цукрових буряків з гектара по країні. Йому було боляче бачити як Україна далеко відстає з врожайності сільське-господарських культур.
Василь Корнійович підтримував ідею оновлення Союзу РСР, але після путчу ГКЧП та узурпації Б. Єльциним влади у державі, він різко виступив за проголошення незалежності України. Про це він писав у спеціальній статті в обласній газеті "Радянське Поділля", піднімав питання на зборах народних депутатів СРСР від Української РСР. Він вітав АКТ проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року і брав участь у цій історичній сесії Верховної Ради У РСР. А на екстерну сесію Верховної Ради СРСР по питанню збереження Союзу РСР він не поїхав, бо йому дорогою була незалежна Україна.
В незалежній Україні формувалися нові державні органи, підбиралися нові керівні кадри районів і областей. У зв'язку з тим, що Теофіпольський район різко скочувався униз, лише за 1991 рік на 19,5 відсотка зменшив виробництво промислової продукції, зерна — на 4,7, цукрових буряків — на 9,2, м'яса — на 6,1, молока — на 4,2 і яєць на 37 відсотків, керівництво області вирішило замінити керівника району, як тоді говорили, колишнього партократа. Вибір випав на В.К. Шуляка.
У нього був великий досвід господарської і політичної (депутатської) діяльності. Він 18 років працював головою колгоспу, три роки був народним депутатом СРСР, користувався авторитетом у районі й області. Спочатку Василь Корнійович не погоджувався йти на посаду керівника району, бо не хотів залишати колгосп, до піднесення якого доклав багато праці, його трудівників, з якими зріднився. Кілька разів говорив з ним керівник області Є.Я. Гусельников, приїжджав до нього в господарство. І він дав згоду. Президент України Л.М. Кравчук призначив його у квітні 1992 року своїм представником у Теофіпольському районі, а на виборах у 1994 році він був обраний головою Теофіпольської районної ради і трохи пізніше призначений головою райдержадміністрації. Після виборів 1998 року сесія районної ради обрала його головою ради.
Василь Корнійович багато робить, щоб вивести район у число кращих в області. Такий у нього характер — завжди йти попереду. І він добивається свого. Багато робить у підборі кадрів сільськогосподарських і промислових підприємств, запроваджує передовий досвід у виробництво. В складі делегацій їде за кордон у Німеччину, Францію, Польщу, США та інші країни, де вивчає передовий досвід сільськогосподарського виробництва, знайомиться з кращими зразками сільськогосподарських машин і технологій.
Завдяки його великій і наполегливій праці Теофіпольський район за більшістю економічних показників займає кращі місця в області. За 1996 рік району присуджено друге місце, а в 1997-1998-1999 роках по сільському господарству — перше.
В.К. Шуляка дуже хвилює те, що сільське господарство України охопила економічна криза, що в масштабі держави мало що робиться для його оздоровлення, що ціни на сільгосппродукцію регулюються, а на промислові товари, сільгоспмашини і пальне відпущені і вони зросли до такого рівня, що сільгоспвиробники неспроможні їх купувати. Не надаються сільгосппідприємствам банківські кредити під посильні проценти. І все це дуже гальмує виробництво.
Щоб вийти з важкого кризового становища, потрібне реформування сільськогосподарського виробництва, бо старі форми господарювання себе зжили. І Василь Корнійович багато робить у справі реформування агропромислового комплексу, впровадження ринкових відносин на селі. В районі створюються нові ринкові формування: господарські товариства, сільськогосподарські кооперативи, селянсько-фермерські господарства.
Навіть невеликий їх досвід говорить про перевагу нових ринкових форм у сільськогосподарському виробництві, бо вони базуються на приватній власності на землю і майно їх членів (виробників), на їх зацікавленості у збільшенні виробництва продукції. І переважна більшість людей з розумінням ставиться до перетворень.
В Україні немає більше такого району, який би зробив у плані реформи стільки, як Теофіпольський. Практично реформування проведено в усіх господарствах. І це правильний курс, адже земля не повинна марнуватися.
Теофіпольський район займає почесне друге місце тільки після Львівщини, яку називають батьківщиною ре колективізації в Україні. А Василя Корнійовича називають батьком Теофіпольської моделі реформування колгоспів.
"Наша модель”, - говорить він, - це створення господаря, який на своїй землі виробить високоякісну продукцію, переробить її і сам доведе до прилавка, без посередника, який завше паразитує на важкій праці землероба. З отриманого капіталу виробник сплатить належні державні податки, а решту поверне землі у вигляді нової техніки, сучасних засобів обробітку рослин, міндобрив тощо. Лише такий шлях — основа збереження і розвитку українського села".
Позитивна робота з питань реформування на селі, яка проводиться під керівництвом В.К. Шуляка, не залишилася поза увагою. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1288 Теофіпольський район визначено базовим для опрацювання моделей ринкових відносин в агропромисловому комплексі. Ця важлива робота у районі набрала широкого розвитку. Район відвідало багато делегацій з дванадцяти областей України, щоб ознайомитись з досвідом реформування аграрного комплексу.
В.К. Шуляк у своїй роботі основну увагу приділяє людині праці, соціальному захисту пенсіонерів, одиноких пристарілих, молоді і робить все можливе, щоб поліпшити життя сільських трудівників. Він поставив собі за головну мету --за короткий період газифікувати усі села району. Адже для селян це велике благо. В районі прокладено близько 400 кілометрів газопроводів, газифіковано 50 сіл, більшість з яких — за допомогою В.К. Шуляка. Невдовзі буде газифіковано решту сіл.
Отже, Теофіпольський район завдяки зусиллям В.К. Шуляка буде газифікований повністю першим в області, а можливо і в Україні. Це — свідчення турботи про людей не на словах, а на ділі.
В.К. Шуляк особливо турбується про пенсіонерів та одиноких пристарілих. З його ініціативи відкрито районний Буди-нок-інтернат для одиноких ветеранів війни і праці на 25 місць, шістнадцятиквартирний житловий будинок для одиноких пристарілих в селі Новоставці, лікарню Червоного Хреста в селі Святець, відкрито 20 соціальних ліжок на базі дільничних лікарень в селах Шибена і Поляхове, а в смт Базалії створюється центр для обслуговування пільгових категорій населення. Збільшено кількість обслуговування одиноких пристарілих з 186 чоловік у 1994 році до 420 чоловік у 1997 році. Цих людей обслуговують 46 соцпрацівників за рахунок місцевого бюджету. Тільки у 1997 році для цього залучено з місцевого бюджету та позабюджетних коштів 5 мільйонів 619 тисяч гривень.
Василь Корнійович багато уваги приділяє соціально-культурному будівництву. П'ять сільських шкіл перейшло у нові приміщення, збудовано середню школу № 3 на 800 учнів у Теофіполі, три медичних заклади, п'ять шкіл і дошкільних закладів будується. Споруджено районний Будинок культури, в стадії будівництва 4 сільські клуби.
Споруджено житла за рахунок усіх джерел фінансування загальною площею 25,4 тисячі квадратних метрів. У районі збудовано і капітально відремонтовано понад 110 кілометрів шляхів, 26 км тротуарів, 30,6 км водопроводів, завершується будівництво двох великих заводів продовольчих товарів і склотари, хоч як нелегко тепер це робити.
В.К. Шуляк багато зусиль докладає для духовного відродження. За його активною допомогою збудовано гарний Свято-Покровський храм у Теофіполі, сім храмів у селах району, два будується.
За великі досягнення в роботі і значний внесок у збільшення виробництва сільськогосподарської продукції Президент України в 1993 році присвоїв В.К. Шуляку почесне звання "Заслужений працівник сільського господарства України".
Як кращий голова районної ради і райдержадміністрації, В.К. Шуляк кілька років обирався членом облвиконкому, членом колегії облдержадміністрації.
Він — керівник талановитий, принциповий, наполегливий, діловий і справедливий, вирішує будь-які питання. Як людина і керівник дуже порядний, завжди дотримується свого слова, багато робить для всебічного розвитку району і покращення життя людей.
Враховуючи великий вклад В.К. Шуляка в розвиток економіки, сільського господарства, впровадження нових технологій, ринкових реформ на селі, Президія Української Технологічної академії 24 грудня 1998 року обрала його дійсним членом академії по відділенню "Економіка нових технологій" з присвоєнням звання академіка.
Хмельницька обласна газета "Подільські вісті" 15 червня 1999 року про В.К. Шуляка писала: "Людина ця відома не лише в області, а й далеко за її межами. Керівник одного з передових господарств Теофіпольського району, народний депутат СРСР, голова райдержадміністрації, а нині -- голова районної ради. Вінцем його визнання стало затвердження представником України у Палаті регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Європи. До речі, це єдиний голова районної ради у всьому представництві" .
Палата регіонів Конгресу - - це орган Ради Європи, штаб-квартира якої перебуває у Страсбурзі (Франція). Першочергове завдання Ради Європи — гарантувати достойне життя народам і всім громадянам шляхом утвердження головних цінностей: демократії, прав людини, верховенства закону.
В.К. Шуляк любить свій рідний край, свою Теофіпольщину, її працьовитих і талановитих людей, всебічно підтримує дослідників історії рідного краю, діяльність районної Спілки краєзнавців, районної редакції "Книги Пам'яті", допомагає видавати книги з історії Теофіпольщини, радується виходу кожної історичної книги. Завдяки його допомозі видано близько десяти книг з історії рідного краю.
Василь Корнійович дуже любить рідну Україну, робить все, щоб зберегти її незалежність, зміцнити її світовий авторитет. Україна має величезні можливості стати однією з передових країн світу. Треба тільки, щоб усі, — від рядового селянина і робітника до уряду, парламенту і президента, — наполегливо працювали і добивалися бажаних результатів. Василь Корнійович вірить у гарне майбутнє України і її велике процвітання.
У 2008 році В.К. Шуляк був призначений головою Красилівської РДА.
Раптово, 19 червня 2013 року на 62-му році життя помер Василь Корнійович Шуляк.З а своє життя Василь Корнійович переніс чотири операції на серці. Проте проблеми зі здоров'ям не завадили йому досягти великих успіхів як у кар'єрі, так і в особистому житті.