ВІЛЬШИНСЬКИЙ ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ,
директор Теофіпольської філії "Хмельницькгаз”,
заслужений працівник сфери послуг України
П.Г. Вільшинський народився 25 липня 1956 року в селі Накваша Бродовського району Львівської області. В 1973 році закінчив Наквашенську середню школу і того ж року вступив у Львівський житлово-комунальний технікум, який після служби в армії закінчив у 1978 році. Одержав спеціальність майстра газового господарства. Був направлений старшим майстром Базалійської газової дільниці Теофіпольського району.
Петро Григорович швидко просувався по службових сходинках. У 1979 році був переведений на посаду головного інженера Теофіпольського міжрайонного управління газового господарства, а в 1981-му його призначили начальником цього управління. Тоді йому виповнилося лише 24 роки.
Недовірливо, насторожено зустрів колектив управління новопризначеного начальника, у якого ще не було належного досвіду. Але згодом усі зрозуміли – чоловік на своєму місці: беручкий до роботи, енергійний. Захопив колектив волею, розумом, умінням мислити на перспективу. А перспектива відкривалася велика. Треба було газифікувати весь район.
"Голубий вогник” загорівся у перших помешканнях у 1979 році, коли із сусіднього Волочиського району був протягнутий трубопровід "Купель – Теофіпольський цукровий завод”. У 2004 році була завершена газифікація всіх п’ятдесяти трьох населених пунктів району. Теофіпольський район входить у першу п’ятірку районів України, що повністю газифіковані. Це також єдиний район Хмельницької області, в якому газифіковані всі населені пункти.
Колектив газового господарства – дружній, згуртований, а ще – молодий. Взаємо підтримка, взаємодопомога притаманні всім – без цих якостей неможливими були б їхні досягнення. Працівники Теофіпольської філії "Хмельницькгазу” беруть участь у всіх змаганнях, що відбуваються між колективами газових підприємств, завжди дістають перші та другі місця у спортивних змаганнях, зокрема, з таких видів як реслінг, настільний теніс, біг та інші. А ще кидається в очі те, що кожен працівник – привітний, усміхнений, завжди радий допомогти. Директор захоплено говорить про людей підприємства, сповнених дивовижної енергії, які ладні працювати навіть понад робочий день, у вихідні, аби задумане здійснилося.
П.Г. Вільшанського знають всюди – від керівних кабінетів Києва і Хмельницького, сусідніх областей і міст до райцентру Теофіполя, найменшого села чи господарського двору району. Керівник він вимогливий, але справедливий . Найбільше цінять його уважність до людей. Він постійно турбується про трудовий колектив, умови його праці. На окраїні Теофіполя, поблизу річки Полкви, де колись був пустир, вимальовується містечко газовиків. Тут виріс двоповерховий адміністративно-побутовий будинок, склади, гаражі та інші господарські приміщення.
Але головна турбота, як і раніше, - газове господарство. Його експлуатація, ремонт та заміна пошкодженого обладнання, труб, а ще піклування про належні умови праці тих, з ким разом працює. Це завдяки його турботам "виросли” тут сауна, басейн, в невеличкій водоймі милує око скульптура купальниці, поруч – своя пасіка, яка, хоч і небагато, але приносить мед та, головне, - задоволення.
Не забуває також Петро Григорович своє рідне село на Львівщині, звідки родом. Свою малу батьківщину, де його коріння, його родичі, його земляки. Тут, як і на Теофіпольщині, - його турботи і корисні людям справи: прокладання доріг, кошти на розбудову церкви, допомога тим, хто її потребує.
Так, у злагоді душі і серця, сумління і обов’язку живе і трудиться ця людина – заслужений працівник сфери послуг України, нагороджений почесною грамотою Кабінету Міністрів України та іншими нагородами.