МАРЦЕНЮК СТЕПАН ПИЛИПОВИЧ,
заслужений працівник культури Української РСР, професор, завідуючий кафедрою філософії економічної теорії
Чернігівського педагогічного інституту імені Т.Г. Шевченка
Народився 9 березня 1917 року в селі Святець Теофіпольського району в селянській сім’ї. Зростав без батька, який помер від ран, одержаних у першу світову війну. В 1933 році закінчив Святецьку семирічну школу. Переживаючи нестатки і голод, С.П. Марценюк пішов працювати в колгосп. Одночасно займався самоосвітою. Через рік став студентом Кам”янець-Подільського, а згодом Ніжинського педінституту. В 1938 році з відзнакою закінчив фізико-математичний факультет, рік працював учителем математики в Ізяславській середній школі, рік – директором Михнівіської середньої школи Ізяславського району, а перед війною – першим секретарем Ізяславського райкому комсомолу.
Коли почалася війна, пішов на фронт. Спочатку був рядовим, потім старшиною, політруком роти, командиром роти ПТР (протитанкових рушниць). Був важко поранений, став інвалідом другої групи. По інвалідності комісований з армії. За бойові заслуги нагороджений двома орденами Вітчизняної війни 1 і 2 ступенів, багатьма медалями.
З вересня 1944 року по серпень 1949 року працював учителем і директором Ніжинської середньої школи №4. Після цього був переведений на посаду лектора міськкому партії. Без відриву від основної роботи захистив кандидатську дисертацію з філософії. У 1958 році перейшов на викладацьку роботу до Чернігівського педагогічного інституту імені Т.Г. Шевченка, де пройшов шлях від старшого викладача до професора і завідуючого кафедрою філософії та економічної теорії.
С.П. Марценюк часто читав лекції для робітників, колгоспників, учителів, багато років очолював науково-методичну раду з пропаганди філософських знань при обласній організації товариства "Знання”.
Перу С.П. Марценюк належить близько двохсот наукових праць, з них 10 книг, 50 брошур. Його статті вміщені в багатьох журналах і газетах.
На грудях професора – два ордени Вітчизняної війни, 12 бойових і трудових медалей. Він – заслужений працівник культури Української РСР, відмінник народної освіти УРСР, нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України, медаллю А.С. Макаренка. Вони засвідчують його заслуги перед Батьківщиною, його невтомну працю.