СТЕПАНЮК ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ,
Герой Соціалістичної Праці, голова
Теофіпольського райвиконкому, перший
секретар Чемеровецького райкому компартії
України
Народився 17 березня 1913 року в селі Караї-на Теофіпольського району. Трудову діяльність розпочав у 1930 році робітником Горлівського ртутного заводу Донецької області. З 1935 року служив у Радянській армії в званні старшини. У 1940 році закінчив Житомирське військово-політичне учили¬ще, працював політруком батареї, а з 1941 року -- комісаром артилерійського дивізіону. Пройшов всю війну: від кордону до Сталінграда і від Сталінграда до Берліна, брав участь в Сталінг-радській битві, був п'ять разів поранений. З 1942 року по 1947 рік працював начальником артилерійського складу 8-ї гвард¬ійської армії 1-го Білоруського фронту. Військове звання: підпол¬ковник.
За бойові заслуги у Великій Вітчизняній війні нагороджений орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, Вітчизняної війни І і II ступенів та багатьма медалями.
З 1948 року по 1950 рік працював заступником голови Тео-фіпольського райвиконкому, а в 1950 —1952 роках — головою цього ж райвиконкому. Після закінчення Одеської партійної школи в 1955—1962 роках працював першим секретарем Но-воушицького райкому компартії України, потім парторгом об¬кому партії по Дунаєвецькому колгоспно-радгоспному вироб¬ничому управлінні. В 1963-1964 роках він - голова Кам'я-нець-Подільського райвиконкому, а в 1965—1975 роках — пер¬ший секретар Чемеровецького райкому компартії України. Саме тут проявився його талант керівника й організатора.
За значні досягнення району у вирощенні високих врожаїв зернових культур, цукрових буряків, картоплі, овочів, у виробництві молока, м”яса і яєць О.І Степанюку у 1971 році присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Його нагороджено орденом Леніна, Золотою Зіркою "Серп і Молот”, а трохи раніше орденом Трудового Червоного Прапора.
О.І. Степанюк обирався делегатом ХХІІІ і ХХІУ з”їздів КПРС.
Помер у вересні 1975 року.