САМОЙЛЮК ЛІДІЯ ГРИГОРІВНА,
директор ТОВ "Нива” с. Поляхова,
заслужений працівник к сільського господарства
Народилася 20 листопада 1940 року в селі Романів у багатодітній селянській сім’ї. У 1959 році закінчила десять класів Поляхівської середньої школи, але навчатися далі не мала змоги, бо багатодітна сім’я жила бідно. Пішла працювати у колгосп обліковцем бригади. Невдовзі її висунули на посаду бригадира. Для жінки це нелегка робота, але вона успішно справлялася із своїми обов’язками. Через деякий час правління колгоспу, очолюване В.М. Шевченком, направило її на навчання у Шепетівський сільськогосподарський технікум, після закінчення якого одержала спеціальність бухгалтера.
Далі збиралася вчитися на агронома, але її більше вабила професія учителя і вона вступила в Тернопільський педагогічний інститут, після його закінчення працювала вчителем математики в Бережинецькій семирічній школі. Потім сім років завідувала Романівською початковою школою.
У 1974 році прийняла тимчасово комплексну бригаду в с. Романів. Вона добилася гарних виробничих показників як в рослинництві, так і в тваринництві. Її нагородили орденом Трудового Червоного Прапора. В 1978 році за пропозицією голови колгоспу О.А. Бойцуна Лідію Григорівну обрали заступником голови колгоспу і секретарем колгоспної парторганізації. Одинадцять років вона трудилась на цій нелегкій посаді. А після смерті О.А. Бойцуна саме її обрали головою правління. Це був серпень 1989 року. Лідія Григорівна з великим ентузіазмом взялася за роботу, боролася за дальше економічне зростання господарства. І ось результати – колгосп зібрав по 46,5 центнера зернових, по 420 центнерів цукрових буряків в заліковій вазі і по 80 центнерів насіння кормових буряків з кожного гектара.
Поляхове багато років займає перше місце в районі по виробництву тваринницької продукції.
Лідія Григорівна постійно турбується про людей. Уже в 1989 році почала проводити водопровід. У 1990-1991 роках підведено газопроводи до осель жителів Поляхового до Волиці, Кузьминець і Романова, благоустроєно сільські вулиці. Хоч як не важко у кризовий час, але Лідія Григорівна вишукувала кошти для будівництва. В селі Романів збудовано школу-дитячий садок, в Поляховому – церкву, зведено 15 житлових будинків, 10 капітально відремонтовано.
Якщо в інших господарствах скорочують поголів’я великої рогатої худоби, то в Поляховому його нарощують. Побудували свинарник, вагове господарство, ремонтну майстерню.
Лідія Григорівна надавала кошти на побудову храму в с. Романово. За заслуги, добродушність та милосердя православне керівництво нагородило Лідію Григорівну "Орденом Варвари Великомучениці”. А в 2002 році її нагороджено "Орденом Княгині Ольги”
Неодноразово нагороджувалась Почесними Грамотами Кабінету Міністрів України. Десятки разів її нагороджували Грамотами райради і облради, райдержадміністрації і облдержадміністрації.
За велику громадську роботу Л.Г. Самойлюк неодноразово обрано депутатом районної ради. А в 1999 році Президент України Л.Д. Кучма вручив її орден "За заслуги” третього ступеня.
В 2001р. Лідія Григорівна нагороджена орденом Міністерства праці і соціальної політики.
В 2003 році Лідії Григорівні присвоєно звання "Заслужений працівник с/г”.
В 2009 році нагороджена "Медаллю за працю і звитягу”. В цьому ж році за благодійницьку діяльність від УТОСу їй було вручено похвальний лист.